Спеціальність 208 Агроінженерія

Освітня кваліфікація Фаховий молодший бакалавр з агроінженерії

Механік
від грецького μηχανη - механ - "інструмент; будівництво»

Інженер-механік (від латинського ingenium - талант, обдарованість, і mēchanicus - механік) - технічний або технологічний фахівець з вищою освітою, який застосовує набуті знання до проектування, проектування, моделювання та експлуатації машин, апаратів і технічного обладнання в різних галузях сільського господарства і технічного виробництва.

Першою з інженерів була механіка; вони розробили і зібрали різні машини і механізми, в яких використовували принципи і закони механіки.

Механік – фахівець в області механічної науки або прикладної механіки (розробка, виробництво, технічна експлуатація механічних систем і пристроїв)

Механік - кваліфікований працівник з фаховою передвищою освітою і займається технічним обслуговуванням, ремонтом технічних засобів (не обов'язково пов'язаних з механізмами), наприклад: автомеханік, авіамеханік і так далі

Інженер-механік може розуміти сучасні методики і технології, застосовувати інженерні методи для вирішення завдань проектування; вміє організовувати прибуткове виробництво в галузі, в якій воно безпосередньо працює.

Призначення фахівця

Фахівець підготовлений для забезпечення експлуатації
та ремонту машин і обладанняня агропромислового виробництва.
Первинні посади, що може обіймати фахівець:

- завідувач машинного двору
- завідувач ремонтної майстерні
- завідувач автомобільного парку
- механік підприємства
- механік дільниці
- механік з механізації трудомістких процесів
- механік автомобільного гаража
- інспектор з охорони праці

Кваліфікація: “Технік-механік”

закони, постанови, накази, розпорядження, рішення та інші нормативно правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування з питань агропромислового комплексу;
прийоми і методи впровадження новітніх технологій в галузях рослинництва, тваринництва, переробки сільськогосподарської продукції;
призначення, конструкцію, технологічні процеси роботи, параметри машин і механізмів, їх застосування у сільськогосподарському виробництві;
шляхи забезпечення ефективного використання техніки і обладнання, методику підвищення їх надійності;
організаційно-технічні заходи щодо раціонального використання паливно- мастильних матеріалів, технічних рідин, електричної енергії, а також методи бережливого використання навколишнього середовища;
основні положення стандартизації, взаємозамінності деталей і агрегатів, вимоги до oформлення конструкторської та технічної документації;
економіку галузі, підприємства, основи планування та управління сільськогосподарським
виробництвом, економічні методи господарювання;
основи правознавства та управлінської діяльності;
правила безпеки дорожнього руху, стандарти і правила охорони праці життєдіяльності.